Іти я мушу, матінко, пробачте!

Я повернуся, може, до весни…

А Ви не плачте, мамо,

Ви не плачте,Бо хто, якщо не ми?..

Якщо не ми…

Дивіться, мамо, день який чудовий,

Зимовий день, неначе дивна казка…

А там, на площах, мій народ мордує

Вороння чорне у шоломах й масках.

– Іди, синочку! Я благословляю.

Молитися я буду день і ніч,

Бо той Майдан тепер для мого краю,

Немов раніше Запорізька Січ…Іди, мій сину…

Нехай Бог боронить Весь наш народ від владної чуми…

Я б теж пішла у ті твої загони,Бо хто, якщо не ми?..

Якщо не ми…

Автор – Лідія Яр

На головну